Відповіді на контрольні запитання №2

Лабораторна робота №2

"Проектна організація навчального процесу з використанням інформаційних технологій"

Відповіді на контрольні запитання:

1.  У чому полягає перспективність використання проектної технології в навчанні студентів ВНЗ?

Виявивши особливості використання проектної технології як навичок досліднопошукової діяльності студентів, доведено, що дана технологія має досить високу оцінку серед інших, оскільки мотивує, робить індивідуально вагомим той досвід, який здобуває студент під час навчання в університеті. Стійких негативних впливів використання цієї технології не виявлено, тому дана технологія сприятиме формуванню високої професійності.

2.   Чи можна ототожнювати поняття «проект» і «проектна діяльність», «метод проекту»? Відповідь обґрунтувати.

Проект – самостійна творча робота студентів, учнів. Проект – це групова або індивідуальна творча робота. 

Проектна діяльність є особливою формою навчально-пізнавальної активності студентів, учнів, психологічний сенс якої полягає в забезпеченні єдності та наступності різних боків процесу навчання, що дозволяє розглядати її як значущий засіб розвитку особистості. 

Метод проектів – це дидактична категорія, що визначає систему прийомів і способів оволодіння певними практичними або теоретичними знаннями, тією або іншою діяльністю. 

Дані поняття не можна ототожнювати, вони доповнюють один одного, адже в основу методу проектів покладена ідея, що відображає сутність поняття «проект», його прагматичну спрямованість на результат, який одержано у вирішенні тієї чи іншої проблеми. А метод проектів за своєю дидактичною суттю спрямований на формування здібностей, маючи які, випускник школи, ВНЗ виявляється більш пристосованим до життя, вміє адаптуватися до умов, що змінюються, орієнтується в різноманітних ситуаціях, працює в різних колективах, тому що проектна діяльність є культурною формою діяльності, в якій можливе формування здатності до здійснення відповідального вибору.

3.  Чим відрізняється проектна діяльність від навчально-дослідницької діяльності?

Проектна діяльність студентів, учнів відрізняється низкою ознак від навчально-дослідницької діяльності.

По-перше, на відміну від останньої, метод проектів націлений на всебічне і систематичне дослідження проблеми, розробку конкретного варіанту (моделі) освітнього продукту.

По-друге, для навчально-дослідницької діяльності головним підсумком є досягнення істини, тоді, як робота над проектом припускає одержання, передусім, практичного результату.

Крім того, проект, будучи результатом колективних зусиль виконавців, на завершальному етапі діяльності припускає рефлексію спільної роботи, аналіз повноти, глибини, інформаційного забезпечення, творчого вкладу кожного.

Навчально-дослідницька діяльність індивідуальна за своєю суттю і націлена на те, щоб одержувати нові знання, а мету проектування внести у межі виключно дослідження, навчаючи додатково конструюванню, моделюванню та ін. Таке навчання має здійснюватися як на матеріалі наявних навчальних предметів, так і в спеціально організованому навчальному середовищі.

4.  Схарактеризуйте етапи виконання проекту.

Етапи роботи над проектом:

− передпроект;

− етап планування роботи над проектом;

− аналітичний етап;

− етап узагальнення;

− презентація одержаних результатів.

Передпроект – це обмін знаннями з теми, інтересами, висловлювання побажань, питань; обговорення виниклих ідей; перерахування можливих тем проекту; формулювання теми проекту для групи студентів, учнів; формулювання тем для роботи підгруп.

Планування роботи над проектом: визначення часових рамок, що обмежують етапи роботи; обговорення варіантів оформлення звітності про виконану роботу; формулювання найбільш актуальних проблем, здатних вплинути на процес проектування.

Аналітичний етап: дослідницька робота студентів, учнів і самостійне одержання нових знань; уточнення висунутої мети і завдання; пошук і збирання інформації через власні знання і досвід студентів, учнів; обмін інформацією з іншими особами (студентами, учнями, вчителями, викладачами, батьками, запрошеними консультантами і т. ін.); вивчення спеціальної літератури, залучення матеріалів засобів масової інформації, Інтернет. Необхідно зазначити, що основним завданням аналітичного етапу є самостійне проведення студентами, учнями дослідження, вивчення і аналіз інформації.

Етап узагальнення: систематизація, структурування одержаної інформації, інтеграція одержаних знань; побудова загальної логічної схеми для підведення підсумків (у вигляді рефератів, доповідей, конференцій, відеофільмів, спектаклів, стінгазет, журналів, презентацій в Інтернеті і т. ін.).

Презентація одержаних результатів: осмислення одержаних даних і способів досягнення результату, обмін одержаної інформації, а також накопичення досвіду в класі або групі; обговорення і спільна презентація учасниками результатів роботи над проектом; спільна презентація результатів на різних конкурсах проектів, а також спільні публікації.

5.  Схарактеризуйте телекомунікаційний проект.

Телекомунікаційний навчальний проект – це спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність студентів-партнерів, організована на основі комп’ютерної телекомунікації, що має єдину мету, узгоджені методи, способи діяльності, спрямовані на досягнення спільного результату.

Телекомунікаційні проекти надають можливість не тільки передавати студентам суму тих чи інших знань, а й вчити їх набувати цих знань самостійно за допомогою величезних можливостей глобальної комп’ютерної мережі Інтернет, користуватися набутими знаннями для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань, знайомитися з іншими культурами, виховувати почуття приналежності до єдиної світової спільноти.

Важливою рисою телекомунікаційного проекту є його міжпредметний характер, оскільки розв’язання проблеми, що закладена в будь-якому проекті, завжди потребує інтегрованих знань.

6.  У чому полягає міжпредметний характер телекомунікаційного проекту?

Міжпредметний характер полягає у тому, що розв’язання проблеми, що закладена в будь-якому проекті, завжди потребує інтегрованих знань.

7.  Які вимоги висуваються до освітніх телекомунікаційних проектів?

- формування глобальної в дослідницькому і творчому аспекті проблеми, яка вимагає для її розв’язання інтегрованого знання, творчого пошуку;

- практична, теоретична, пізнавальна значимість передбачуваних результатів;

- самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність студентів;

- структурування змістової частини проекту (з визначеними результатами окремих етапів);

- використання дослідницьких методів, що передбачає певну послідовність дій: обговорення способів оформлення кінцевих результатів, збирання, систематизація й аналіз одержаних даних, підведення підсумків, оформлення результатів, їх представлення, висновки, формулювання нових проблем дослідження.

Вибір тематики проектів у різних ситуаціях може бути різним. В одних випадках викладач визначає тематику з урахуванням навчальної ситуації з конкретного предмета, в інших, особливо в проектах для позаурочної діяльності, тематика пропонується самими студентами і відповідає цілком їхнім власним інтересам, не тільки пізнавальним, а й творчим, прикладним.

8.   Які типи проектів використовуються в навчальному процесі?

-  за домінуючою у проекті діяльністю: прикладний (практично-орієнтований), ознайомлювально-орієнтовний (інформаційний) дослідницький, пошуковий, творчий, рольовий;

-  за предметно-змістовою сферою знань: монопроект (у рамках однієї галузі знань), міжпредметний проект;

-  за характером координації проекту: безпосередній, опосередкований;

-  за характером контактів (серед учасників одного навчального закладу, групи, міста, країни, різних країн світу);

-  за кількістю учасників проекту: особистісні, парні, групові;

-  за тривалістю виконання проекту: короткострокові, середньої тривалості, довгострокові.

9.  Які функції викладача в проектній діяльності?

- сприяє студентам у пошуку джерел, здатних допомогти їм у роботі над проектом;

- сам виступає джерелом інформації;

- підтримує і стимулює студентів;

- допомагає їм оволодіти новими інформаційними технологіями;

- прищеплює студентам інформаційну культуру;

- координує процес створення проекту;

- підтримує безперервний зворотний зв’язок з метою просування студентів у роботі над проектом.

10.  У чому полягають переваги проектної організації навчального процеса з вивчення вашої дисципліни за проектною технологією з використанням ІКТ?

За допомогою проектної технології з ІКТ є можливість самостійно та в команді розв’язувати виникаючі проблеми, що вирішуються за допомогою мережі Інтернет. Тому використання в навчальному процесі проектної технології та Інтернет, Веб-квестів, значно змінює навчальний процес, підвищує його якість, сприяє розвитку інтересів студентів, активізує їх діяльність на заняттях тощо.

11.  Яким чином відбираються студенти в малі групи для роботи в проекті?

Склад групи визначається за такими принципами:

• рівень навчання,
• комунікабельність,
• ініціативність,
• працездатність,
• інтереси.

Група вибирає одне завдання, але в процесі його виконання відбувається розподіл ролей. Кожний студент (учень) одержує самостійну ділянку роботи в проекті. В процесі виконання проекту студенти (учні) доходять до висновку, що від успіху кожного залежить успіх усього проекту, тому кожний учасник активно включається в пошук нової інформації, у «здобуття» знань, що є стимулом до активного їх засвоєння.

12.  У чому полягає практична спрямованість використання методу проектів у вивченні вашої дисципліни ?

Так, як фізика це одна із небагатьох наук у якій є можливість виконувати експерименти, саме тому є можливість придумати низку проектів, які будуть виконуватися учнями, студентами і можливо у подальшому призведуть до нових відкритів, якібудуть корисні людству.

13.  Який алгоритм виконання проекту, навести зміст кожного етапу?

Алгоритм виконання проекту здійснюється за такими етапами: задачі, діяльність учнів, діяльність вчителя.

Етапи:

I. Підготовчий.

1. Цілепокладання.

2. Планування. На цьому етапі здійснюється визначення теми, виявлення проблеми, вибір груп.

3. Аналіз проблеми, висування гіпотез та їх обґрунтування. Уточнення інформації. Обговорення. Виявлення проблеми.

4. Висування гіпотези. Формування завдань. Мотивація учнів. Пояснення цілей. Допомога та спостереження.

II. Організаційний.

1. Вибір методів перевірки прийнятих гіпотез.

2. Виконання, обговорення методів перевірки висунутих гіпотез, джерел інформації.

Пошук інформації, що підтверджує або спростовує гіпотезу. Виконання проекту. Обговорення і вибір оптимального варіанту. Визначення джерел інформації. Робота з інформацією. Проведення дослідження. Оформлення проекту. Вчитель спостерігає, консультує, радить, спрямовує процес роботи.

III. Заключний.

1. Захист проекту, презентація результатів проектування. Оцінка результатів, захист проекту, участь у колективній оцінці результатів діяльності, колективний аналіз та оцінка результатів проектування. На підготовчому етапі здійснюється постановка мети, завдань і планування проекту.

Спочатку планують проект у межах певної теми, пропонуючи студентам (учням) свої ідеї в прихованому вигляді проблеми. Студенти (учні) обговорюють ці проблеми, висувають свої гіпотези (пропозиції). Формуються групи і розподіляються завдання в групах.

Розподіл завдань між членами групи здійснюється таким чином: одному студенту (учню), наприклад, доручається збирання фактичного матеріалу з теми, а іншому, – провести анкетування в класі й обробити дані; студентам (учням) з невисоким рівнем підготовки скласти план, намалювати або зробити фотографії та додати коротку інформацію відповідною мовою.

Підготовчий етап забезпечує також мовні та мовленнєві вміння студентів (учнів): оволодіння лексикою, граматичним матеріалом з теми, читання текстів з підручника, які служать змістовою базою для розвитку мовленнєвих та дослідницьких їх умінь. Ці вміння формуються і розвиваються в процесі проектної діяльності із застосуванням навчальних комп’ютерних програм.

Під час організаційного етапу здійснюється виконання проекту: студенти (учні) працюють з інформацією: збирають матеріал з додаткових джерел, досліджують, вибирають необхідний; тобто здійснюють пошукову діяльність і творчо оформляють свою проектну роботу. Поряд з роботою з формування мовних та мовленнєвих умінь студентів (учнів) у межах обговорюваної проблематики необхідно навчити їх стратегії і тактиці групового спілкування, тобто комунікативним умінням, навичкам, котрі навчили їх висловлюватися логічно, зв’язано, продуктивно. З цією метою використовуються різні граматичні опори, мовні кліше, комунікативні мовні штампи («я думаю», «на мою думку», «я переконаний», «якщо я не помиляюся») і т. ін., вислови згоди, незгоди, узагальнення сказаного, що постійно змінюються в засвоєнні.

Заключний етап включає в себе захист і обговорення проектів. Кожна група захищає свій проект із раніше обговореного плану.

Підведення підсумків – дуже важливий етап, на якому студенти, учні висловлюють свою думку про захист (що вдалося, що не вийшло, чому?), обирають найбільш цікавий проект, аргументуючи свою думку. Оцінка проектної роботи – нелегка справа. Очевидно, що мова – це лише складова частина проекту. Помилково оцінювати проект розглядаючи його тільки на основі лінгвістичної правильності. Оцінку слід виставляти за проект у цілому, багатоплановість його характеру, рівень виявленої творчості, чіткості презентації.